Види ділового спілкування. Основні моменти
Щоденне вирішення різних робочих проблем і завдань у кожного з нас представлено у формі ділового спілкування. Ми постійно з ким-небудь радимося, розмовляємо і домовляємося. Види ділового спілкування представлені в таких формах: ділові зустрічі (віч-на-віч або групові); ділові бесіди, представлені у вигляді переговорів, нарад, "круглих столів", дискусій, дебатів і дебатів; публічні виступи (повідомлення, доповіді, вітання та самопрезентації); прес-конференції та брифінги; зборів; ділові фуршети, сніданки, обіди та вечері; співбесіди при прийомі на роботу; спілкування за допомогою засобів масової комунікації (через Інтернет, телефоном або поштою).
Характерні риси спілкування
Всі наведені вище види ділового спілкування мають свої особливості, але їм притаманні і спільні риси. Детальніше хотілося б зупинитися на такій формі ділової взаємодії, як спілкування двох осіб, званих партнерами, або співрозмовниками. Своєрідна технологія ділового спілкування знаходиться в прямій залежності від конкретної життєвої ситуації. Мають суттєві відмінності, наприклад, розмови начальника з підлеглим, викладача зі студентом або зустрічі пацієнта з лікарем. При цьому у кожної із зазначених ситуацій є свій прояв. Наприклад, при розмові начальника і підлеглого часто необхідно дотримуватися великої дистанції (близько півтора метра) і уникати прямих довгих поглядів.
Зовсім інакше може складатися спілкування колег - збільшення дистанції між ними і відсутність візуального контакту вказують на наявність сварки між співрозмовниками. Види ділового спілкування знаходять своє відображення і в інших параметрах, що характеризують специфіку подібних ситуацій. Наприклад, паузи та інтонації в промові або слова, які часто вживаються. Тому найчастіше актуальним стає питання про те, що саме необхідно враховувати для збільшення успішності та продуктивності контактів.
Офіційне та неофіційне ділове спілкування
Розгляд даного терміну буде неповним, якщо не проаналізувати такі види ділового спілкування: офіційне і неофіційне. Як приклад офіційного спілкування можна навести доповідь підлеглого начальнику про виконану за деякий період роботу або виступ на нараді.
Особливостями такого виду спілкування служать сувора ділова мова та обмеженість тематики службових завдань. На відміну від першого виду, неофіційне ділове спілкування сприяє розширенню професійного і загального кругозору. Навички спілкування в неофіційній обстановці є важливим компонентом професійної культури фахівців. Будь-яка розмова може бути побудована за принципом упорядкування і структурування. Іншими словами, фахівцями виділяються такі фази ділового спілкування: планування зустрічі; початок ділової зустрічі; постановка проблеми під час обговорення та обґрунтування її актуальності; обмін інформацією; підбиття підсумків бесіди.