Зварювальні роботи як і раніше залишаються одним з ключових технологічних процесів, що забезпечують виробничо-монтажну діяльність підприємств різного рівня і спрямованості. Формування металевих конструкцій, ремонт інженерних мереж та обладнання - лише частина завдань, які вирішуються за допомогою зварювання. Сучасний технічний рівень реалізації таких операцій дозволяє суворо сегментувати функції і методи їх виконання. Водночас зварювальне виробництво залишається залежним від людського чинника, тому підвищуються і вимоги до фахівців, які працюють у цій галузі.
Особливості організації виробництва
Існує два основних напрямки виконання зварювальних операцій - на будівельно-монтажному або ремонтному майданчику та в умовах промислового виробництва. В даному випадку розглядається другий підхід до організації діяльності зварювальника, який має певні особливості. У першу чергу працівники зварювальних цехів на підприємствах виконують свої завдання в більш вигідних умовах з точки зору технологічного забезпечення. Перед ними стоять чіткі завдання формування з 'єднань у деталях, конструкціях, резервуарах та інших заготовках.
Можна сказати, фахівці на підприємстві працюють за конвеєрним принципом з чіткими параметрами операції, в той час як зварювальник на монтажному майданчику майже завжди має справу з унікальним набором умов і технічних завдань. Наприклад, ремонт на ділянці інженерної мережі з газопроводом потребує визначення оптимального методу операції з урахуванням зовнішніх умов, характеристик виробу та інших факторів. У свою чергу, технологія зварювального виробництва спирається на спочатку задані параметри. Інша справа, що існують різні технологічні методи. Також в умовах промислового виробництва є і свої проблеми, до яких можна віднести недосконалість контролю якості, забезпечення захисту металів від окислення і вигорання легуючих присадок.
Функції зварювального виробництва
До основних технічних завдань такого виробництва належить формування міцних сполук, забезпечення герметизації, зміцнення швів і окремих ділянок конструкцій. Вирішуються ці завдання різними способами - в кожному випадку підбирається своя техніка зварювання. До переліку функцій безпосередньо зварювальника входить контроль виробничого процесу, управління обладнанням та апаратурою, використання допоміжної оснастки та підтримання робочої ділянки відповідно до правил безпеки.
На сьогоднішній день власне зварювальне виробництво, як правило, мають підприємства в областях машино-, верстато- і автомобілебудування, заводи з виготовлення котлів, металевих резервуарів, дрібних деталей і компонентів будівельних конструкцій. Тобто функції зварювання використовуються майже скрізь, де кінцевим продуктом виступають металеві деталі, компоненти і конструкції.
Технології зварювання
Всі методи зварювання можна розділяти за трьома параметрами: джерелу термічного впливу, засобам захисту металу і рівню механізації та автоматики всього процесу. Один з найпоширеніших методів являє собою дугове зварювання, при якому нагрів забезпечується контактом між електричною дугою і електродом. Спосіб традиційний і позбавлений елементів автоматизації, але на невеликих виробництвах він цілком себе виправдовує. З цим методом схожа технологія зварювального виробництва на основі згоряння газово-кисневої суміші. Високотемпáне полум 'я дає можливість здійснювати масштабні роботи, але в плані точності цей спосіб далеко не кращий.
До сучасних технологій відноситься плазмове і лазерне зварювання. У першому випадку при виконанні операції активізується стисла електродуга, по якій з надзвуковою швидкістю проходить газ, що переходить у стан плазми. Лазерне зварювальне виробництво використовує як робочий ресурс промінь квантового генератора. Безпосередньо різання і розплав здійснює лазерний промінь у регульованому інфрачервоному або світловому діапазоні.
Ступінь автоматизації
Впровадження електроніки у виробничі цикли давно і широко практикується, відкриваючи нові можливості організації технічних операцій. Треба зазначити, що обладнання і технологія зварювального виробництва взаємопов 'язані, і сама методика пред' являє вимоги до використовуваних апаратів. Так, якщо на підприємстві робиться акцент на автоматизацію, то й обладнання має підтримувати таку можливість. У цьому відношенні розділяють ручне і напівавтоматичне зварювання.
Засоби забезпечення напівавтоматичних операцій частіше використовуються на великих виробництвах, оскільки підвищують швидкість і якість виконання роботи. Відмінність цього способу полягає в механізації процесу, який забезпечує зварювальний напівавтомат. Виробництво таких робіт передбачає, що подача електрода, наприклад, буде здійснюватися в постійному режимі без участі користувача.
Обладнання, що використовується
На базовому рівні виробництво забезпечується трьома видами зварювального обладнання. Це інвертори, трансформатори і випрямлювачі. Що стосується інверторів, то вони відрізняються наявністю електронного управління, за рахунок якого спрощуються процеси розпалу і підтримки дуги. У свою чергу, трансформатори забезпечують електропостачання процесу - тобто генерують відповідні за параметрами струми. Для отримання точного шва застосовуються випрямлювачі. Сучасне виробництво зварювальних апаратів дозволяє випускати такі пристрої за типом перетворювачів струму, що виключають також перепади напруги.
Вимоги до зварювачів
На виробництвах працюють зварювальники різного класу і рівня підготовки. Початковий рівень передбачає формування бригад, до яких входять працівники низької кваліфікації (до 4-го розряду). У плані вимог до навичок можна відзначити вміння виконувати прихватку та інші допоміжні операції, які передбачає зварювальне виробництво. Спеціальність "слюсар-зварювальник" теж передбачає виконання нескладних допоміжних дій, але також робітники цього профілю на професійному рівні виконують суміжні монтажні операції.
Висока кваліфікація зварювальника зобов 'язує його знати тонкощі проведення і ручних, і напівавтоматичних процесів. Це працівники, які беруть участь у комплексних бригадних нарядах, які обслуговують лінійні об 'єкти. Також варто підкреслити, що фахівець зварювального виробництва в сучасних умовах постійно стикається з проблемами ускладнення технологічних процесів. Ще зовсім недавно висококваліфіковані фахівці могли навіть не мати уявлення про той же плазмовий зварювання. Сьогодні ж вміння виконувати такі роботи із застосуванням вдосконаленої оснастки є обов 'язковою умовою.
Виробництво зварювального обладнання
Виробники та розробники зварювального обладнання враховують різні аспекти експлуатації. У сучасних асортиментах, наприклад, можна зустріти апарати, здатні працювати з діапазонами за силою струму від 10 до 200 А. За напругою техніка досягає потужностей трифазної мережі на 380 В. Але важливо підкреслити, що виробництво зварювальних апаратів на сучасному рівні забезпечує також можливість підтримки коливань напруги в рамках 10-15%.
Є і просування в ергономічному плані - обладнання доповнюється інформативними дисплеями, оснащується зручними в обігу корпусами і платформами для переміщення, а також засобами для комунікації з іншою технікою.
Ув 'язнення
На тлі поліпшення робочих показників зварювального обладнання неминуче коригуються і підходи до методів організації робочих умов. Той же зварювальний напівавтомат, виробництво орієнтується на підвищення надійності та ефективності робочого процесу, має цілий комплекс захисних пристроїв - в тому числі від електроструму.
Але разом з цим специфіка експлуатації напівавтоматів значно підвищила вимоги до забезпечення особистої безпеки. Зварювальнику, зокрема, пропонується вкрай обережне поводження з газовими балонами, самим блоком апарату і кабельною проводкою. Всі комунікації, діючи під напругою, становлять також небезпеку для близько розташованих легкозаймистих предметів і матеріалів.