Зонування дитячої кімнати переслідує не тільки функцію раціонального розподілу вільного простору, а й активізації дитячого темпераменту для виконання певних завдань.
Психологи вважають, що власний вільний простір має бути присутнім у житті кожної дитини. Навіть якщо дитяча кімната поки є лише мрією, в загальному приміщенні у дитини також повинна бути своя маленька зона. Нехай вона буде досить маленького розміру, всього лише ліжко, приховане ширмою, або ж маленький намет-іграшка, такий куточок дозволяє малюку розслабитися. Інакше дитина буде шукати усамітнення в шафі або під столом. Коли у малюка є власна кімната, то поділ дитячої на зони дозволяє впорядкувати життєвий простір. На практиці зонування приміщення виглядає не так вже й складно, навіть на просторах середньостатистичної дитячої кімнати площею в межах 10 м можна розмежувати зони діяльності залежно від їх функціональності.
Зонування приміщення дає можливість нормалізувати діяльність дитини, згрупувавши предмети для конкретного виду діяльності на окремій території. Завдяки подібному способу в кімнаті відсутні хаотично розкидані предмети, а дитина чітко орієнтується не тільки в часі, але і в просторі. Для тих, хто замислюється про те, як розділити дитячу на дві зони, можна скористатися установкою подіуму. На нього піднімається або спальна зона, або навчальна. Досить своєрідно виглядає варіант, коли над спальним місцем позиціонується робочий сектор. Цей спосіб планування можна втілити при мінімальній кількості місця, досить лише правильно підібрати меблі.
Також поділ дитячої на зони можна здійснити завдяки різній фактурі матеріалів. У районі ліжка можна постелити м'яке покриття типу ковроліна, а навчальна або спортивна зона виділяється за допомогою лінолеуму або ламінату. Можна використовувати і ширму, але на маленьких площах вона занадто радикально обмежує простір, відсікаючи його.