Вікарна гіпертрофія - це аномальне збільшення органу, яке є своєрідною реакцією організму на патологічні процеси, що відбуваються в нім. При захворюванні нирки її обриси і функції повністю зберігаються. Паралельно зі збільшенням ваги та обсягу органу посилюються і його здібності. Як правило, патологія виникає на тлі рефлекторних і гуморальних процесів.
Загальна інформація
Згідно з проведеними дослідженнями, вікарна гіпертрофія з 'являється через загибель або видалення одного з органів. Саме внаслідок цього відбувається посилення роботи залишилася нирки для того, щоб компенсувати збої у функціонуванні всього організму. Медики класифікують патологію на:
- справжню;
- помилкову.
Особливість першого типу криється в пристосовному характері хвороби. А ось хибний різновид характеризується аномальним розростанням тканин органу, що негативно позначається на роботі решти нирки. Разом з тим відбувається зародження атрофічних процесів.
Згідно зі статистикою, вікарна гіпертрофія правої нирки діагностується вдвічі частіше, ніж патологія лівого органу. Захворювання схильні до рівної міри чоловіки і жінки, діти і люди похилого віку.
Патогенез
Умови, що провокують вікарну гіпертрофію, залежать від поширеності патологічного явища. Число нефронів залишається незмінним, відбуваються тільки зміни в їх щільності. Отже, вікарна гіпертрофія нирки може виникнути при:
- генетичних аномаліях, які супроводжуються відсутністю одного з парних органів;
- хірургічному видаленні однієї нирки у разі виявлення пухлини, амлоїдозу або запалення на останніх стадіях;
- некоректному вродженому розміщенні органу;
- хронічному запаленні.
Клінічна картина
Абсолютно неважливо, постраждала у пацієнта права або ліва нирка, при вікарній гіпертрофії спостерігаються однакові ознаки. Симптоматика патології залежить від причин, що спровокували її виникнення. При вікарній гіпертрофії єдиної нирки, яка залишилася після хірургічного втручання, ніяких неприємних ознак пацієнт не помічає. У такому випадку можна говорити про безсимптомний перебіг хвороби.
Якщо ж причиною захворювання стало запалення, то хворий може відчувати:
- біль в області попереку;
- напади нудоти і блювоти;
- виділення маленької кількості сечі;
- підвищення температури тіла;
- збої в процесі сечовипускання.
Всі ці ознаки вимагають негайного звернення до фахівця.
Діагностика
Для постановки діагнозу слід відвідати уролога, який направить хворого на всі необхідні обстеження і обере відповідну терапевтичну схему.
Найбільш інформативним способом діагностування заслужено вважається ультразвукове дослідження. Крім нього, можуть бути призначені:
- біохімічний аналіз сечі для визначення обсягу білка, питомої ваги і солі;
- тестування крові, що дозволяє виявити фільтраційну функцію нирок, а також визначити кількість сечовини і креатиніна.
Загальні принципи лікування
В першу чергу слід уточнити, що вікарна гіпертрофія не потребує проходження терапевтичного курсу. Важливо тільки одне - підтримувати здоров 'я залишилася нирки на належному рівні. Для цього бажано:
- відмовитися від всіляких шкідливих звичок;
- займатися фізкультурою;
- вживати фітозасоби як профілактичний захід;
- контролювати захисні функції імунної системи;
- здійснювати постійну профілактику простудних хвороб.
Дотримання цих простих рекомендацій дасть можливість єдиній нирці при вікарній гіпертрофії залишатися здоровою і справлятися з покладеними на неї функціями найкращим чином.
З часом, коли орган звикне з подвійним навантаженням, його розміри можуть трохи зменшитися. Якраз у цей проміжок відбувається посилення кровотоку в нирці і надходження в неї більшого обсягу поживних речовин. У цей період дуже важливо контролювати стан органу.
Консервативна терапія
Проходження лікувального курсу може знадобитися, якщо залишилася при вікарній гіпертрофії нирка була травмована. У такій ситуації пацієнту може бути призначена терапевтична схема на основі антибактеріальних препаратів для усунення запалення і нормалізації розмірів функціонуючих тканин.
Хворих з різними ускладненнями патології поміщають у стаціонар. А всіх інших пацієнтів прийнято лікувати амбулаторно з використанням медикаментозних препаратів, що володіють сечогінними властивостями, і урогенітальних антисептиків.
Доцільно також застосування імуномодулюючих і протизапальних засобів, що допомагають захистити організм від негативного впливу і зміцнити імунітет в цілому. Якщо відбувається стрімке, неконтрольоване розростання тканин нирки, можуть використовуватися склерозуючі препарати.
Однак у разі діагностики різних ускладнень і погіршення загального стану хворого, а також при перетворенні клітин органу в злоякісні пухлини бажано вдатися до хірургічного втручання.
Можуть бути призначені і фізіопроцедури, наприклад:
- електрофорез;
- сухі теплові ванночки;
- аплікації парафіну та озокериту;
- УВЧ.
Якщо відбувається зниження функцій єдиної нирки, бажано пройти гемодіаліз. Ця процедура полягає в позапочковому очищенні крові, видаленні з організму токсинів, що сформувалися при обмінних процесах. У підсумку можна помітити нормалізацію електролітного і водного балансу.
Хірургічне втручання
Пацієнту може знадобитися операція, що передбачає пересадку нирки. Єдиним показом до проведення оперативного втручання вважається повна відмова органу від виконання своїх безпосередніх функцій.
Харчування
При вікарній гіпертрофії особливу увагу слід приділити раціону, який повинен бути дієтичним. Дуже важливо:
- відмовитися від смажених, жирних і копчених страв;
- обмежити в меню кількість продуктів, багатих білком, а також всіляких прянощів, спецій і солінь;
- збільшити кількість споживаних овочів і фруктів у будь-якому вигляді, а також нежирної риби та м 'яса;
- випивати достатню кількість рідини - простої води без газу і свіжовижатих соків.
Категорично заборонено вживати спиртні напої та наркотичні речовини.
Профілактика ускладнень
У першу чергу хворому слід уникати переохолоджень і громадських місць з великою кількістю людей, особливо восени і взимку, коли ризик заразитися грипом істотно зростає. Це необхідно для запобігання розвитку запалення в здоровій нирці.
Необхідно стежити за режимом праці та відпочинку - бажано щодня приділяти час прогулянкам на свіжому повітрі.
Деяким пацієнтам можуть допомогти водні обтирання, але такі процедури можуть бути рекомендовані тільки лікарем.
Не буде зайвим лікування в санаторії, проходження терапевтичного курсу в кардіологічному відділенні.
Крім усього іншого, бажано:
- скоротити до мінімуму вживання різних медикаментів, оскільки їх прийом може негативно позначитися на стані нирки, що залишилася;
- максимально часто відпочивати, щоб у організму було достатньо часу для відновлення;
- контролювати раціон, який повинен бути збалансованим;
- відмовитися від мінеральної води, яка містить солі, що погано піддаються фільтрації нирками.
Дотримуючись таких простих рекомендацій, пацієнт може посприяти істотному поліпшенню стану не тільки нирки, але і всього організму.