Як перевіряють нирки? Методи досліджень, якими перевіряють, чи здорові нирки

Як перевіряють нирки? Методи досліджень, якими перевіряють, чи здорові нирки

Захворювання сечостатевої системи зустрічаються досить часто. Багато жінок знають, що таке хронічний пієлонефрит, оскільки ця патологія ускладнює вагітність. Захворювання нирок можуть призвести до небезпечних наслідків, які вимагають постійного очищення крові від токсичних речовин (гемодіалізу). Недуг має кілька причин (наприклад, спадкова схильність, переохолодження, занесення інфекції зі статевих органів тощо), і часто протікає безсимптомно, тобто ніяк не турбує людину, тому кожному необхідно знати, як перевіряють нирки. Це допоможе вчасно звернутися за медичною допомогою і уникнути важких ускладнень.

Будова нирок

Нирки - це парні органи, що знаходяться в поперековій області. Основна їх функція - освіта сечі. Нирки підтримують онкотичний тиск крові і виробляють еритропоетин. Основна структурна одиниця - нефрон - складається з судинної частини (клубочків) і канальців. Перші відповідають за фільтрацію крові та освіту первинної сечі. Другі - беруть участь у реабілітсорбції необхідних організму речовин. Зрештою залишається перероблений продукт життєдіяльності - вторинна сеча. Якщо на якомусь етапі виникає перешкода, то функція нирок слабшає. Це виражається у зміні якісного або кількісного складу сечі. Щоб зрозуміти, як перевірити нирки самостійно, необхідно знати про порушення діурізу, які є практично у всіх пацієнтів. До них може відноситися зниження або збільшення позивів до сечовипускання, зміна кольору урини, більш часте або рідкісне відвідування туалету.

Методи дослідження нирок

Існує безліч способів, які дозволяють виявити патологію сечовидільної системи. У медичних установах перевіряють нирки за допомогою спеціальних проб, наприклад, аналізами по Зимницькому, Нечипоренку, Амбуржі. Всі ці методи використовуються вже давно, тому їх ефективність є доведеною. Кожна проба потрібна для оцінки певної функції, наприклад, аналіз по Зимницькому дозволяє виявити порушення фільтруючої здатності, щодо Нечипоренка - наявність запальної реакції та гематурії. Для правильної постановки діагнозу використовується інструментальне дослідження нирок. До таких методів можна віднести екскреторну урографію та біопсію. Золотим стандартом є ультразвукове дослідження нирок. Кожен з цих методів при необхідності призначається лікарем і дозволяє виявити певні патології.

Як перевіряють чи здорові нирки?

Для того щоб зрозуміти, чи є захворювання нирок, необхідно звернути увагу на наявність скарг пацієнта, особливо якщо спостерігаються такі симптоми, як часття і зміна сечовипускання, прийміться крові в урині, збільшення нічного діурезу. Важливою ознакою є болючість у поперековій області, внизу живота праворуч або ліворуч. Крім основних симптомів може спостерігатися різке підвищення температури тіла, загальна слабкість.

Часто захворюванням нирок передує ангіна, ГРВІ, переохолодження. Ознаками може бути відрізність і підвищення артеріального тиску. Ці симптоми з 'являються при гломерулонефриті - запальному процесі в клубочках, який має різні форми. У зв 'язку з цим може переважати тільки частина ознак або навіть одна з них. Як перевіряють нирки за наявності набоїв? Насамперед необхідно з 'ясувати, з чим пов' язана поява симптому. Якщо набряки переважають у ранкові години, а на дотик вони м 'які і теплі, то необхідно сходити на консультацію до лікаря-нефролога.

Фізичні методи обстеження

Після ретельного розбору скарг і з 'ясування анамнезу захворювання необхідно провести огляд. Спочатку потрібно оцінити загальний стан пацієнта і перевірити всі системи, а після цього приступити до безпосереднього огляду хворого органу. Як перевірити нирки без спеціальних методів обстеження? Необхідно оцінити стан поперекової області (чи немає там видимих змін, готельності) і провести пальпацію. Відчупувати орган можна при різних положеннях хворого: лежачи на животі, стоячи і сидячи. При цьому пацієнта просять зробити глибокий вдих, під час якого лікар наближає свої руки до пальпованої нирки. На видиху лікар намагається вхопити орган і оцінити його розміри, наявність хворобливості, структуру, консистенцію і розташування. У здорових хворих нирки не пальпуються, тобто не піддаються промацуванню.

Які симптоми можуть спостерігатися при ниркових патологіях?

Як перевіряють нирки, крім пальпації, повинен знати кожен лікар. При підозрі на запальний процес проводять спеціальні функціональні проби, які дозволяють оцінити його наявність або відсутність. Найбільш широко використовуваним методом є "симптом поколочування". Його проводить лікар-терапевт, який хоче виключити захворювання нирок. Крім того, даний метод застосовується в будь-якому стаціонарі при щоденному обході доктора. Проба проводиться при положенні хворого стоячи або леда на животі. Лікар кладе одну долоню на ділянку нирки, а інший здійснює легкі поколочуючі рухи по ній. Після цього необхідно поміняти сторону. Проба дозволяє оцінити наявність хворобливості в правій або лівій нирці. Біль вказує на запальний процес. Найчастіше позитивна реакція на "симптом поколочування" спостерігається при пієлонефриті - патологічному стані в канальцях.

Зміни якісного складу сечі

При підозрі на захворювання нирок призначають безліч аналізів, за допомогою яких виявляють зміни не тільки кількості, але і якості сечі. До таких лабораторних досліджень належать проба по Нечипоренку, Амбуржі, Каковському-Аддісу. Усі ці аналізи полягають у взятті середньої порції сечі. Потім матеріал піддається дослідженню на наявність у ньому лейкоцитів, еритроцитів і циліндрів. У всіх випадках ведеться точний підрахунок формених елементів, після дається висновок.


Проби відрізняються один від одного тим, що в кожній з них різні нормальні показники. Аналіз щодо Нечипоренка вважається хорошим, при наявності лейкоцитів менше 2000, а еритроцитів менше 1000 в полі зору. Циліндри при нормальних показниках визначаються рідко, норма - до 500. В аналізах по Амбуржі і Каковському-Аддісу формені елементи ті ж. Різниця в тому, що в першому норми - 200 і 100 одиниць, а в другому - 2 мільйони і 1 мільйон.

Аналіз сечі по Зимницькому

Проба за методом Зимницького застосовується для визначення змін кількісного складу сечі. Відхилення аналізу від норми вказує на порушення концентраційної функції нирок. Основним показником, який оцінюють при проведенні проби по Зимницькому, є відносна щільність сечі, яка повинна змінюватися протягом доби. При її зниженні можна подумати про велику втрату рідини, яка часто спостерігається при цукровому діабеті. Якщо щільність весь час тримається на одному рівні, то слід запідозрити порушення, при яких нирки втрачають здатність концентрувати сечу, тобто здатність до реабілітсорбції. Проба полягає у взятті аналізів протягом доби, через кожні 3 години (8 порцій). На закінчення оцінюється добовий діурез, співвідношення денного і нічного сечовипускання, вираховується втрата білка.

Правила збору сечі для аналізів

При змінах якісного або кількісного складу сечі лікар повинен розробити подальший план діагностики, тобто подумати: як перевірити нирки більш ретельно і які інструментальні методи дослідження призначити? У деяких випадках погані аналізи залежать від неправильної техніки взяття матеріалу. Для того щоб лабораторне дослідження було точним, необхідно:

  1. Ретельно промити посуд для сечі.
  2. Провести туалет зовнішніх статевих органів безпосередньо перед здачею аналізу.
  3. Відразу після наповнення баночки сечею, необхідно закрити її, щоб уникнути попадання бактерій.
  4. Після збору віднесіть урину в лабораторію протягом 1-2 годин.

Значення інструментальних методів дослідження

Заключний діагноз можна поставити після проведення спеціальних методів дослідження, до яких належить УЗД нирок, екскреторна урографія, біопсія. Ці способи дозволяють виявити неправильне розташування органу (нефроптоз), наявність аномалій розвитку (полікістоз, подвоєння), різні конкременти із зазначенням їх розміру та форми. Можна підтвердити діагноз хронічного пієлонефриту навіть за відсутності його проявів (розширення ЧЛС на УЗД). Як перевіряють нирки при підозрі на злоякісний процес? Беруть біопсію з подальшим гістологічним і цитологічним дослідженням матеріалу.