Заспокійливі засоби – група лікарських препаратів, які знижують збудливість нервової системи та регулюють її роботу. Такі препарати допомагають подолати наслідки стресів та емоційних потрясінь, нормалізувати сон, впоратися з панічними атаками, депресіями та апатіями.
Механізм дії
Заспокійливі препарати – своєрідна швидка допомога для нервів, тому що ефект прийому відчувається через 10–30 хвилин. Діючі речовини ліків уповільнюють процеси збудження та активують процеси гальмування в ЦНС, завдяки чому гостру реакцію на зовнішній подразник змінює байдужість. Також заспокійливі препарати сприятливо позначається на зовнішньому стані організму: проходить тремор кінцівок, нормалізується пульс, зникає дискомфорт у шлунку та спазми у кишківнику. Людина стає набагато спокійнішою, тому може швидко заснути глибоким повноцінним сном.
У чому різниця заспокійливих засобів
Незважаючи на те, що всі існуючі препарати цієї групи характеризуються заспокійливим ефектом, кожен з них має свою цілеспрямовану дію. Саме вона визначає вид препарату та мету застосування.
- Седативні (психолептики) – ліки, які не мають снодійного ефекту та діляться на:
- рослинні (на основі валеріани, собачої кропиви, півонії, м'яти, пасифлори);
- броміди (на основі бромкамфори, натрію або калію бромід);
- комбіновані (наприклад, валідол або корвалол, до складу яких входять натуральні та синтетичні компоненти).
- Транквілізатори (анксіолітики) – психотропні лікарські препарати, призначені для зняття тривоги та страху.
- Нейролептики (антипсихотики) – здатні усувати ознаки психозу (марення, галюцинації) без порушення свідомості, але з придушенням психомоторного збудження. Вважаються сильними заспокійливими та використовуються в психіатрії.
- Барбітурати – мають не тільки заспокійливу, а й снодійну дію. Сьогодні на відміну від інших препаратів застосовуються рідко, тому що викликають звикання та сильну інтоксикацію.
- Нормотимічні (тимоізолептики) – застосовуються лише за призначенням лікаря, адже використовуються для лікування шизофренії, біполярного розладу, маніакальних та депресивних станів.
Незважаючи на те, що багато заспокійливих препаратів в аптеці відпускаються без рецепта, вони не можуть стати повноцінними ліками, якщо є серйозні проблеми з нервовою системою.
Наприклад, седативні лише прибирають симптоми стресу – нервозність, прискорене серцебиття, безсоння, панічні атаки, запаморочення, а не його причину. Найчастіше їх прийом носить разовий характер чи у комплексі з психотерапією.
Інші види засобів мають більш виражену дію, але можуть викликати лікарську залежність. Тому перед покупкою необхідно проконсультуватися з лікарем, вивчити протипоказання та побічні ефекти.