Про існування небезпеки опинитися між Сциллою і Харибдою знають багато хто. Однак сенс цієї крилатої фрази розкривається повністю лише при зверненні до джерел відомостей про носіїв загадкових імен - класичної поеми давньогрецького поета Гомера "Одіссея", античних міфології та епосу.
Епізод про зустріч зі Сциллою і Харибдою знаходиться в 12 пісні поеми "" Одіссея "". Основою для оповіді про мандри царя Ітакі Одіссея, як вважають дослідники творчості Гомера, послужили античний фольклор, запозичення з казок і міфів інших народів світу і розповіді мандрівників-мореплавців.
Для підкорювачів морських просторів одним із складних у подоланні місць була Месинська протока, і сьогодні відокремлює острів Сицилію від материкової території Італії. Ширина його у найвужчому місці становить близько 3 кілометрів, а природна лінія берега з обох сторін, підводні камені і невеликі водовороти ілюструють небезпеки, що підстерігали мореходів у цьому районі Середземного моря. Справедливості заради потрібно зауважити, що міфологічна небезпека проходу по Месинській протоці не відповідає дійсності - води тут досить спокійні.
Небезпека перша - Сцилла
З боку материка, в італійській провінції Калабрія, височіє Сцилла - висока скеля-утес. Сьогодні вона знаходиться в межах однойменного невеликого мальовничого містечка-курорту, відомого також як Шилла (по-італійськи Scilla), на її вершині - середньовічний замок. Саме під цією скелею терпіли крах на підводних каменях дерев 'яні кораблі стародавніх мореплавців. Міфи стародавньої Греції оповідали про люту пожиральницю всього живого, причому походження і зовнішність Сциллы описуються більш ніж у десяти міфологічних варіантах. Частина легенд відбилася в поемі Гомера "" Одіссея "" в облику дванадцятилапого гавкаючого чудовиська з шістьма собачими головами (по-грецьки ім 'я чудовиська означає "лающая"), що пожирав по 6 жертв відразу.
Небезпека друга - Харибда
Навпаки, ближче до сицилійського берега, кораблі чекала інша небезпека - страшний вир, що приводиться в рух тричі на день водною богинею і знаходився на відстані польоту стріли від Сцилли. Так описує другу небезпеку великий Гомер, не особливо вдаючись у подробиці. А ось у "Короткому словнику міфології і старожитностей" М. Корша, вперше виданому в 1894 році, Харибда - інше чудовисько, що жило навпроти Сцілли під великим фіговим деревом. Частина міфів стародавніх греків розповідає про появу ненаситного чудовиська Харибди від союзу Посейдона і Геї. Спочатку жила на суші, вона була скинута в морську безодню Зевсом в покарання за з 'їдення вкрадених корів зі стада Геріона. Ненажерлива Харібда продовжувала наповнювати утробу, тричі на день заковтуючи воду і все, що знаходилося на її поверхні. На щастя, водовороти подібної мощі біля берегів Сицилії насправді також відсутні.
Складний вибір з двох небезпек
У поемі Гомера Одіссей опиняється в тісному місці протоки під час "бенкету" Харибди. Знаючи про особливості чудовиськ, хитромудрий цар Ітакі жертвує шістьма супутниками, повернувши кермо корабля в бік шестиголової Сцилли. В іншому випадку ненаситна Харибда затягнула б у вир, що закінчується в її шлунку, корабель з усією командою. Настільки яскраві образи загрозливих небезпек не могли не запам 'ятатися людству. Крилата фраза "опинитися між Сциллою і Харибдою" існує безліч століть і описує складну ситуацію з важким вибором виходу з неї. Використовується вираз не так вже й часто, оскільки не зовсім відповідає розмовному стилю спілкування. При спілкуванні в розмовному стилі, швидше за все, згадаються аналоги крилатої фрази: перебувати між молотом і ковадлом, опинитися між двох вогнів, потрапити з вогню та в полися. Але не можна не відзначити той факт, що в літературному варіанті приховується більш широкий сенс: адже, опинившись між Сциллою і Харибдою, потрібно ще й піти на компроміс, вибрати менше з злий, пожертвувавши частиною чогось цінного або необхідного.