Параноя - це розлад мислення, який зазвичай є симптомом якогось психічного захворювання. Але нав'язливі негативні думки можуть виникнути у будь-якої здорової людини в період депресії або невпевненості в собі. Ось кілька токсичних переконань, яким не варто довіряти.
1. Люди добрі, тільки коли чогось хочуть від мене
Ніхто не може бути ввічливим зі мною просто так. Якщо хтось ставиться до мене добре, значить, він сподівається отримати від цього якусь вигоду. До будь-яких позитивних вчинків в мою сторону, не важливо, наскільки вони незначні, варто поставитися з підозрою. Люди не виявляють уваги до інших без причини. Хіба я можу комусь сподобатися сама по собі?
Так, ми дійсно буваємо особливо ввічливі з людиною, якщо сподіваємося отримати від неї щось - це, швидше, правило етикету, ніж лицемірство. І той факт, що хтось звернувся до тебе з проханням після дружнього спілкування, не скасовує щирої симпатії щодо тебе. Навчись вірити в те, що ти заслуговуєш захоплення, поваги і любові - це допоможе перестати шукати підступ у кожному доброзичливому жесті оточуючих.
2. Всі мене ненавидять
Той, хто страждає від цієї думки, твердо переконаний, що всі навколо, навіть сім'я і партнер, потай його ненавидять. Жодні запевнення з боку інших людей не допомагають повірити, що це неправда. У результаті людина зовсім перестає говорити про це і ділитися своїми почуттями з оточуючими, щоб не бути для них ще більш дратівливим і неприємним.
У такі моменти ти можеш сама відштовхувати людей, вважаючи, що вони спілкуються з тобою з жалю. Але це лише посилює почуття самотності і відстороненості, зміцнюючи думку про те, що тебе ніхто не любить. Сама ідея, що всі навколо можуть ненавидіти одну людину, звучить абсурдно, особливо якщо ця людина - не серійний вбивця або маніяк. Коли тебе долають подібні думки, спробуй їх раціоналізувати: запитай себе, чи є в інших людей реальний привід ставитися до тебе з неприязню, як це проявляється в їхній поведінці. Абстрагуйся від оцінок і шукай факти - це допоможе поглянути на ситуацію адекватно.
3. Я ніколи не буду досить хороша
Такі думки часто переслідують перфекціоністів: що б вони не робили, цього завжди мало, щоб почати дійсно себе поважати. Їм постійно здається, що до свого віку вони повинні були досягти більшого. Коли перед ними відкриваються нові можливості, вони ігнорують їх, паралізовані страхом невдачі.
Замість того щоб годинами роздумувати про те, що ти повинна була сказати або зробити, скажи собі, що зробила все, що могла в тій ситуації і в тих обставинах. Чого точно не можна тим, хто вічно незадоволений собою, - зупинятися. Просто продовжуй працювати, прагни бути краще, але не концентруйся на тому, що тобі не завжди це вдається.
4. Мій партнер був би щасливішим без мене
Ця нав'язлива ідея часто виникає після сварок або закидів з боку хлопця, хоча часом для неї взагалі немає ніяких підстав - тільки відчуття власної нікчемності. Люди з психічними або фізичними захворюваннями часто сприймають себе як тягар для сім'ї або партнера. Але правда в тому, що на світі не так вже й багато ідеально здорових у всіх відношеннях людей. Майже в будь-якій сім'ї є проблеми, і це ще не означає, що партнери в них нещасливі.
Найкращий спосіб відмовитися від цих думок - перестати вирішувати за партнера. Ти не можеш знати, що він думає і відчуває, як би тобі цього не хотілося. Залиши йому право вибору, і поки цей вибір - бути з тобою.
5. Я ніколи не можу прийняти правильне рішення
Ще одна токсична думка, яка отруює життя багатьом з нас, - мій вибір завжди виявиться помилковим. Мої вчинки завжди ведуть до невдачі або, у всякому разі, не до кращого результату. Всі погані події, які трапляються в житті, - теж результат мого неправильного вибору.
Таке переконання позбавляє людину волі, він боїться брати відповідальність за своє життя і постійно шукає, на кого б її скинути. Постарайся звикнути, що помилки - частина будь-якого досвіду, і те, що ти не завжди можеш бути правою, - не привід передавати управління своїм життям в чужі руки.