"Бойовий кріт": як у Радянському Союзі намагалися зробити підземний човен

"Бойовий кріт": як у Радянському Союзі намагалися зробити підземний човен

Ідея створення підземного човна з 'явилася досить давно, проте плоть вона стала знаходити тільки в XX столітті. Найбільші зусилля у спробах створення повноцінної субтеррини докладали конструктори Радянського Союзу та Німеччини ще до початку Другої світової війни. Інженерами був представлений цілий вовок проектів різного ступеня реалістичності. Все змінилося після Другої світової війни.


Коли закінчилася Велика Вітчизняна війна, до рук радянської розвідки потрапили численні німецькі розробки. Серед них були і напрацювання Німеччини в галузі створення субтеррин - підземних кораблів для військових цілей. Отримання нової інформації дозволило дати невеликий поштовх у розвитку аналогічного радянського проекту, який на той момент зайшов у "творчий глухий кут". У Німеччині проект мав назву "Змій Мідграда", що служили відсиланням до німецько-скандинавської міфології. У СРСР ж ініціатива отримала назву "Бойовий кріт".

Група вчених, яка займалася створенням підземного човна, була створена безпосередньо в Академії наук СРСР за розпорядженням міністра державної безпеки Абакумова. За деякими даними, до проекту був підключений в тому числі академік А.Д Сахаров і професор Г.І Бабат. Найактивніше проект розвивався при Хрущові, який був глибоко зацікавлений у розробці принципово нових видів озброєння.

Передбачалося, що машини класу "Бойовий кріт" можна буде використовувати для здійснення підкопів під укріплення противника або під стратегічно важливі об 'єкти з метою нанесення їм значної шкоди і порушення їх працездатності. Цікавий факт: за непідтвердженими даними, завод зі складання "кротів" був побудований на території сучасної України. Перший екземпляр зібрали вже через 2 роки і відправили на випробування.

При довжині 35 метрів бурильна машина повинна була вміщати екіпаж з 5-7 осіб, а також десант з 15 осіб. У "кроті" був також вантажний відсік, який дозволяв перевозити до 1 тонни вибухівки. Швидкість руху машини становила 7 км/год. За деякими даними випробування підземного човна проходили в Уральських горах і закінчилися не дуже добре, що змусило заморозити проект. Зрештою ініціативу і зовсім закрили. Сталося це вже за Брежнєва. Цікавий факт: у 1960-ті роки про "Бойовий кріт" писав широко відомий американський журнал "Популярна механіка". Враховуючи той факт, що подібного роду проекти завжди були суворо засекречені, є чималі підстави вважати, що насправді ніякого "Бойового крота" в СРСР не існувало, а дані машини була лише черговим пропагандистським жупелом. Наприклад, у журналі писалося про те, що поради хочуть використовувати машини такого роду для доставки ядерних бомб під Каліфорнію, вибухи яких були б прийняті за землетруси. У продовження теми читайте про 4 збройові проекти Третього рейху, які могли змінити хід історії і не тільки.