Методика раннього розвитку Монтессорі має ключову особливість - створювати спеціальне розвиваюче середовище, в якому малюк захоче і зможе проявляти свої здібності. Дана методика розвитку не схожа на традиційні заняття, оскільки матеріали Монтессорі дають дитині можливість самій побачити свої помилки і виправити їх. Роль педагога полягає не в навчанні, а в тому, щоб дитині давати керівництво до самостійної діяльності. Таким чином, методика допомагає дитині розвивати логічне мислення, увагу, творче мислення, мову, уяву, пам'ять, моторику. Особливу увагу ця методика приділяє колективним завданням та іграм, що допомагають дитині опанувати навички спілкування, опанувати побутову діяльність, що сприяє розвитку самостійності.
Воістину методика Монтессорі кожній дитині надає безмежну свободу дії, адже сама дитина вирішує, чим вона буде сьогодні займатися: читати, вивчати географію, рахувати, садити квіточок, прати.
Однак свобода однієї людини закінчується на тому місці, де починається свобода другої людини. Це є ключовим принципом сучасного демократичного суспільства, а один видатний педагог і гуманіст близько 100 років тому втілив цей принцип у життя. У той час «великий світ» був досить далекий від справжньої демократії. І швидше за все тому маленькі діти (2-3 річні) в Монтессорі-садку добре знали, що якщо інші діти розмірковують, то вони не повинні бавитися і шуміти. Знали вони і те, що за собою обов'язково потрібно прибирати на полицю матеріали та іграшки, якщо створив калюжу або бруд потрібно ретельно витерти, щоб іншим було приємно і зручно займатися.
У школі з методикою Монтессорі немає звичайного поділу на класи, тому що всі діти різного віку займаються в одній групі. Дитина, яка вперше прийшла в таку школу, з легкістю вливається в дитячий колектив і засвоює прийняті правила поведінки. Освоюватися допомагають «старожили», у яких є досвід перебування в монтесорі-школі. Старші діти (старожили) допомагають молодшим не тільки освоїтися, а й показують їм літери, вчать, як потрібно грати в дидактичні ігри. Так-так саме діти вчать один одного! Тоді що робить вчитель? Педагог уважно спостерігає за групою, але підключається тільки тоді, коли сама дитина звернутися за допомогою, або у своїй роботі зазнає серйозної скрути.
Кімната монтесорі-класу розбита на 5 зон, в кожній зоні сформований тематичний матеріал.
Наприклад, є зона практичного життя, тут дитина вчиться себе та інших обслуговувати. У цій зоні можна по-справжньому в тазику випрати речі і навіть їх погладити гарячою справжньою праскою; справжнім гуталіном почистити свої черевики; справжнім гострим ножем нарізати овочі для салату.
Є ще зона сенсорного розвитку дитини, тут вона вчиться за певними ознаками розрізняти предмети. У цій зоні знаходяться матеріали, які розвивають тактильні відчуття, нюх, слух, зір.
Математична зона допомагає дитині освоювати поняття кількості і як кількість пов'язана з символом. У цій зоні дитина вчиться вирішувати математичні операції.
Мовна зона, тут дитина вчитися писати і читати.
«Космічна» зона, в якій дитина про навколишній світ отримує можливо перші уявлення. Тут дитина також дізнається про культуру та історію різних народів, взаємодію та взаємозв'язки предметів і явищ.
Методика Монтессорі прищеплює дітям навички самообслуговування, оскільки вважає, що це не тільки зробить дитиною самостійною (застебнути куртку, зашнурувати черевики), а й допоможе розвинути м'язи, які потрібні щоб опанувати навички письмового мовлення.