Що робити, якщо у дитини нежить

Що робити, якщо у дитини нежить

Навіть таке, здавалося б, банальне захворювання, як нежить у дітей, на відміну від дорослих, є досить серйозним. Особливо небезпечний нежить для грудничків, оскільки у них вузькі носові проходи, що навіть невеликий набряк слизової оболонки призводить до різкого порушення дихання.


Через анатомо-фізіологічні особливості будови порожнини носа і слухової труби нежить у дітей раннього віку досить часто ускладнюється отитом. Тому важливо знати, які заходи слід вживати при нежиті. У більшості випадків нежить - основний симптом безлічі поширених респіраторних інфекцій. Причиною риніту у дітей може виявитися алергія або забруднення навколишнього зовнішнього середовища.

Для немовлят іноді лікування риніту вимагає активного втручання та госпіталізації. У старших дітей нежить, як правило, спеціального лікування не вимагає, оскільки він є лише симптомом респіраторної інфекції, причиною якої найчастіше є віруси. Лікування такого нежитю будується за загальними правилами лікування ГРЗ. Якщо рініт супроводжує бактеріальне захворювання, наприклад ангіну або тонзиліт, природно, призначаються антибіотики.

При початковій стадії нежитю необхідно подбати про чистоту повітря в будинку. Важливі: регулярне провітрювання, вологе прибирання, усунення сторонніх запахів і активне зволоження повітря. Дитина з нежитем також потребує посиленого питного режиму (особливо, якщо є температура), щоб заповнити втрату рідини. При відсутності температури корисні теплові процедури у вигляді ножних або загальних ванн і душа, оскільки вони рефлекторно знімають набряк слизової носа і полегшують дихання. Також необхідно регулярно (4-6 разів на день) використовувати засоби для зволоження та очищення порожнини носа. Вони полегшують відхід сер. При закладеності носа для полегшення дихання можна застосовувати судинні препарати (краплі або назальний спрей). Але слід мати на увазі, що вони не лікують нежить, а лише на час ліквідують набряк слизової носа. Тривалість застосування судинних препаратів не повинна перевищувати 5-7 днів, а закопувати їх у ніс краще не регулярно, а лише на вимогу (коли зовсім важко дихати), не більше 2-3 разів на день.