Проблеми з сечовевидною системою виникають у будь-якому віці. У дітей дані захворювання важко діагностувати. Поширеність залежить від статі і віку. Дівчата страждають у віці від 2 до 12 років, хлопчики - найчастіше в дитинстві. Лікування інфекції сечовидних шляхів у дітей буде ефективним при своєчасному зверненні до фахівця. Воно проходить у стаціонарі під наглядом терапевта та уролога протягом 10-14 днів.
Класифікація
Урологія визначає інфекції сечоводні шляхів у дітей за МКБ-10, що необхідно для підтвердження етіології, морфології, патогенезу для кожного окремо взятого випадку. Усім інфекційним процесам, що відбуваються в органах освіти та виведення сечі, присвоєно коди за МКБ-10 від N00 до N99.
Локалізація процесу запалення впливає на вид хвороби. У верхньому відділі розвивається пієліт і пієлонефрит - хвороби нирок і сечовиків. В середньому - уретрит, в нижній частині - цистит. Страждають уретра і сечовий міхур. Має значення період захворювання, який відрізняється початковою формою, повторною і рецидивом. Друга настає при недоліченій патології.
Вираженість клінічних симптомів допоможе визначити тяжкість перебігу. Легка форма супроводжується невисокою температурою, яка практично не підвищується. У крихти спостерігається незначна дегідратація. Важка форма проявляється сепсисом, лихоманкою, блювотою.
Якими симптомами виявляється хвороба
Ознаки інфекції сечовевидних шляхів у дітей починаються з лихоманки (майже в 90% випадків). Якщо її немає, звертають увагу на загальний стан і додаткові характеристики. Вони відрізняються в залежності від віку дитини, так як груднички не завжди можуть показати, що відчувають. Виражають біль вони плачем і стукають ніжками. Найчастіше відзначаються:
- Поганий апетит.
- Біль при сечовипусканні.
- Каламутна сеча або з кров 'ю.
- Блювота.
- Дратівливість.
При запаленні органів у верхній частині розвивається артеріальна гіпертензія, ниркове ураження, відбувається утворення рубців. Ускладнені інфекції сечовидних шляхів у дітей до року відбуваються при вроджених аномаліях, везикоуретеральному рефлюксі вищого рівня. Пієлонефрит у малюків може проявитися легким нездужанням, втомою, млявістю. Часто таке трапляється у хлопчиків до 6 місяців і у дівчаток до року.
Інфекція сечовевидних шляхів у дітей 2 років проходить під картиною сепсису. Пієлонефрит розглядають, коли температура піднімається до 39 градусів. Лихоманковий стан триває більше двох днів, а інші симптоми можуть не проявлятися. Пізніше додається біль у попереку з однієї або двох сторін. Рідше турбує діарея, блювота, біль у животі.
При циститі й уретриті лихоманка практично відсутня, проте характерні біль і печіння при сечовипусканні, тиск у животі. Дитина часто ходить в туалет. Якщо вчасно не лікувати інфекції сечовоподібних шляхів у дітей, до трьох років розвивається вторинний енурез. Диференційна діагностика дозволить на ранній стадії виявити супутні захворювання: баланить у хлопчиків і вульвіт у дівчаток.
Клінічна картина
Симптоми відрізняються залежно від ступеня тяжкості, локалізації запалення, типу інфекції та стану імунітету малюка. Вони вкажуть на методи вибору лікування та діагностики. Важливо звертати увагу на дрібниці, оскільки вони вкажуть не тільки на ступінь хвороби, а й на занедбаність стану здоров 'я і супутні недуги.
Які можна виділити інфекції сечовидних шляхів у дитини 2 роки життя? Пієлонефрит може проявитися у малюка незалежно від віку. Він характеризується інтоксикацією і високою температурою. Спочатку порушується апетит, потім дитина повністю відмовляється від їжі. У цьому віці відзначають менінгеальну симптоматику. Якщо вчасно не отримати повноцінне лікування, розвивається хронічна форма ниркової недостатності.
Цистит - хвороба, при якій дітям часто хочеться в туалет. Вони можуть випорожнювати сечовий міхур кожні 10-15 хвилин з відчуттям різу і болю. Внаслідок подразнення слизової оболонки виникає почуття неповного випорожнення, тому відзначають недержання сечі. У грудних немовлят сечовипускання відсутнє, температура сягає позначки 40 градусів. Частіше виникає у дівчаток. Несвоєчасне лікування призводить до пієлонефриту.
Бактеріурія - захворювання, при якому в урині розмножуються бактерії. Їх виявляють тільки після проведення лабораторних досліджень. Батьки часто пропускають інфекцію сечовевидних шляхів у дітей до року, оскільки малюк не скаржиться. Однак сеча стає каламутною, має неприємний запах, в ній з 'являються пластівці, домішки і кров.
Причини розвитку запалення
Хвороби з 'являються внаслідок впливу ентеробактерій, включаючи кишкову паличку. На розвиток впливає мікоплазмоз і урогенітальний хламідіоз. Серед причин інфекції сечовевидних шляхів у дітей - анемія, імунодефіцит. Сюди належить порушення уродинаміки:
- Пієлоектазія.
- Дистопія нирок.
- Дивертикул сечового міхура.
- Полікістоз.
- Сечокам 'яна хвороба.
- Інфікування матері в період вагітності.
- Уретероціла.
- Синехія статевих доль у дівчаток.
- Фимоз у мальчиков.
Має значення присутність патогенних серотипів в організмі, недостатнє вироблення антитіл, ішемія, операції на органах сечовидільної системи. Проблеми виникають при дисбактеріозі, коліті, частих запорах. Збільшують ризик розвитку хвороби обмінні порушення. Необхідно стежити за гігієною статевих органів. Правильна техніка підмивання виключить занесення інфекції в сечостатеві шляхи.
Патогенна флора включає кишкову паличку, яку виявляють у 80% дітей. Крім цього, на розвиток інфекції сечовевидних шляхів у дітей впливають бактерії з класу ентерококових, стафілококових. Найчастіше хвороба починається з одного збудника. Якщо ж імунітет знижено, є вроджені аномалії, в процесі беруть участь кілька видів вірусів. У слабких малюків відбувається нашарування бактеріальної інфекції за рахунок розвитку грибка.
Певний код інфекції сечовевидних шляхів у дітей в МКБ-10 необхідний для планування діагностики, підбору профілактичних заходів, для призначення лікування. Комплексний підхід допоможе усунути проблеми. До нього входить повноцінне медикаментозне лікування, дієта та дотримання правил гігієни.
Діагностика визначення захворювань
Необхідно провести ряд серйозних обстежень. Тяжкість і гостроту з 'ясовують за допомогою аналізу крові. У ньому відображається вміст лейкоцитів і рівень острофазних білків. Основою виступає бактеріологічний посів сечі. З його допомогою підтвердять ступінь бактеріурії, сприйнятливість до антибіотиків.
Додатково призначають проби сечі на мікоплазми, уреплазму, хламідії. Необхідно зробити УЗД нирок, сечового міхура, судин. На знімку проглядаються аномалії органів сечової системи і порушення відтоку сечі. При частих загостреннях дитині в період ремісії роблять урографію з використанням контрастної речовини. Підтвердити пошкодження паренхіми нирки допоможе статична і динамічна сцинтиграфія.
Клінічні рекомендації при інфекції сечовевидних шляхів у дітей надає педіатр, нефролог, уролог і гінеколог. Фахівці призначають дослідження щодо Зимницького і Нечипоренка. У крові ознаки запалення проявляються підвищеним СО, лейкоцитозом, альфа-глобулінами. При специфічній інфекції беруть пробу ПЛР.
Методи підтвердження інфікування
Проблеми в нижньому відділі сечовидільної системи визначають за допомогою ендоскопії. Цистоскопія і уретроскопія допоможе виявити цистит, уретрит, аномалії в будові сечовика. Анатомічні зміни діагностуються у вигляді таких відхилень:
- Подвоєна чашково-лоханочна система нирки.
- Недорозвитку структур.
- Гіпоплазія.
- Аплазія нирки, її відсутність.
- Розширення ниркової лоханки.
Серед функціональних відхилень знаходиться сечовиковий рефлюкс з порушенням відтоку сечі. Відхилення призводить до порушення обміну в нирках. Дітей беруть у спеціалізованому відділенні урологічного профілю. Тут лікарі застосовують тест-смужки, щоб вже за кілька хвилин виявити бактерії в сечі. Лейкоцити виявляють за допомогою аналогічного тесту, чутливого до естерази.
Лікування захворювань у дітей
Рекомендації при інфекції сечовевидних шляхів у дітей повинні дотримуватися повністю, щоб домогтися швидкого одужання. Знадобиться комплексне та індивідуальне лікування. При циститі прийом препаратів здійснюється вдома, якщо мама суворо виконує приписи лікаря.
Пієлонефрит піддається лікуванню в стаціонарі. Немовлятам до двох років наполегливо рекомендують госпіталізацію. Дітям проводять інфузійну терапію і вводять антибіотики. При больових відчуттях і лихоманці призначають постільний режим. Дієта включає часте вживання їжі маленькими порціями. Це дозволить знизити навантаження на слизові оболонки, канальці нирок.
Лікарська терапія необхідна для лікування інфекції сечовидних шляхів у дітей вже на початковому етапі. Протимікробні засоби мають широкий спектр дії. При циститі прийом препаратів здійснюється не менше тижня, при пієлонефриті - 10-14 днів. При необхідності призначають уроантисептики. Для зняття болю знадобляться спазмолітики. Курс антибіотиків проводять обов 'язково, а потім здають повторні аналізи.
Серед клінічних рекомендацій інфекції сечовоподібних шляхів у дітей знаходиться дієта. Порушення роботи нирок говорить про те, що необхідно знизити споживання солі, обмежити кількість рідини. Рекомендується вживати білкову і рослинну їжу, молочні продукти. У раціоні не повинні бути присутні жирні і смажені страви, кислі фрукти. Вони дратують слизову. Не можна ківі, виноград, томати, цитрусові, гранат.
Гострі форми захворювань: що робити
Лікування інфекції сечовидних шляхів у дітей у вигляді гострого пієлонефриту починають якомога раніше. Це дозволить уникнути ризику розвитку ниркового рубцювання. У першу добу після визначення ІМВП призначають терапію за допомогою бактерицидних антибіотиків. Їх підбирають на підставі отриманих діагностичних результатів. Звертають увагу на стан дитини.
Фторхіноли практично не використовуються в педіатрії, оскільки підвищується ризик пошкодження зростаючих суглобів. Препарати застосовують для лікування дітей старшого віку, але не як засоби першого вибору. П 'ять днів призначають кошти, які вводять підшкірно або внутрішньомишково. Після цього приймають антибіотики перорально.
Початкова фаза лікування найважливіша, однак у дітей часто виникає блювота. У цьому випадку призначають такі препарати, як "Цефіксим", "Цефізокс". Численні позитивні відгуки при інфекції сечовевидних шляхів у дитини отримала терапія амінопеніцилінами або цефалоспоринами. Знадобляться препарати з жарознижувальною і протизапальною дією. Сюди належить "Нурофен", "Парацетамол". Для профілактики судомів дають "Діазепам".
При лікуванні необхідний повноцінний відпочинок. Малюк повинен перебувати в теплі, споживати достатньо рідини, не повинен відчувати спрагу. Регулярне пиття збільшить вихід сечі. У цей час я виходить з продуктів запалення, обмеження розповсюдження бактерій. Напої і страви повинні бути теплими. Рекомендуються трав 'яні збори, якщо дитина погоджується їх пити.
На що звернути увагу при лікуванні
Для лікування гострого циститу ефективність терапії обумовлена пробою до чутливості бактерій. Перевіряють сечу перед призначенням антибіотиків. У деяких випадках знадобиться застосування хіміотерапевтичних лікарських засобів. Тривалість лікування залежить від занедбаності та стадії хвороби.
Дітям призначають препарати на період до 5 днів. У цей час не повинно бути багато рухливих ігор, більше постільного режиму. Дозволяється вживання морсів і мінеральної води без газу. Обов 'язкові антигістамінні препарати, що знижують негативний вплив на кишківник. Закріпити результат і запобігти рецидиву допоможуть фізіотерапевтичні процедури. Добре себе зарекомендували ванночки з ромашкою, календулою і шавлією.
Профілактика і прогноз хвороби
Деякі діти схильні до інфекцій сечової системи. Використання простих комплексів допоможе мінімізувати ризик їх розвитку. Питний режим необхідний навіть грудничкам. Рідина запобігатиме запорам, що впливають на розвиток бактерій. Якщо вже почався прикорм, рекомендується урізноманітнити харчування овочами і цільнозерновими продуктами.
Лікарі не рекомендують кидати годування грудьми. Молоко захистить крихту від інфікування. Якщо є можливість триматися на природному вигодовуванні, процес варто продовжувати якомога довше. Дівчаткам не обмивають геніталії рідким милом. При зміні підгузків використовують вологі серветки. Правила гігієни допоможуть запобігти розвитку бактерій у сечі. Однак важливо своєчасно звертатися до фахівців, щоб при перших підозрах розвитку інфекції здати аналізи і приступити до лікування.
Спрогнозувати перебіг хвороби складно. Є кілька факторів, що впливають на захворювання сечової системи:
- Вроджені відхилення.
- Імунітет малюка.
- Переносимість ліків.
- Надання повноцінної допомоги.
Вроджені аномалії вказують на те, що знадобиться індивідуальна консультація нефролога або уролога. Якщо дівчинка вже хворіла запаленням сечовевидних шляхів, показані препарати групи нітрофуранів. Батьки повинні піклуватися про здоров 'я малюків відразу після народження. Не допускають переохолодження, регулярно змінюють підгузок, стежать за сечовипусканням, кольором і характеристиками сечі. Важливо звертати увагу на скарги малюка.
У маленьких дітей ураження в органах сечовиведення особливо небезпечні. Несвоєчасне звернення може призвести до ураження паренхіматозної тканини нирки. При цьому розвивається незворотна реакція з подальшим ураженням тканини. Хвороби на ранній стадії піддаються лікуванню, а постійне дотримання правил дозволить уникнути рецидивів і не допустить розвитку хронічної стадії та ускладнень.