Іноземна Мова У Школі: Особливості Навчання.

Іноземна Мова У Школі: Особливості Навчання.

У кожній сучасній школі вивчають іноземну мову. Іноді, навіть кілька. Найпопулярнішою вважається англійська, хоча буває, що основною іноземною мовою є французька, німецька або іспанська. Але, на жаль, справжня шкільна ситуація полягає в тому, що в кращому випадку дитині покажуть одну мову, і той з горем навпіл, а про другу і більше говорити нічого. 


А що насправді являє собою іноземну мову в школі? Уявіть собі численний клас, який складається з абсолютно різно мотивованих дітей, з різною швидкістю засвоювання матеріалу і різним способом його сприйняття. Навіть більш прості предмети в таких умовах часто перетворюються на щось малозрозуміле і погане. А що вже говорити про іноземні мови, для кращого оволодіння якими потрібна постійна мовна практика. А, вивчаючи іноземну мову в школі, дітям у кращому випадку дадуть п'ятихвилинний запис послухати, причому мовою, що вживалася років сто тому. І не потрібно говорити, що «ми вчимо дітей класичному варіанту мови». Адже це, по суті, мертвий запас знань, з яким у реальному житті ми далеко не підемо. Навіщо нам потрібно знання іноземної мови? Спілкування при поїздках за кордон, читання оригінальної літератури - ось, мабуть, основні причини. Але сьогоднішня розмовна мова, в тому числі і англійська, постійно розвивається. І майже всі педагоги навряд чи встигають за цими нововведеннями. А сьогоднішні школярі, як і п'ятдесят років тому, можуть сказати, як їх звуть, скільки їм років. Ну і пара загальновживаних фраз. Так, те ж саме можна вивчити вдома з будь-яким простеньким курсом за пару годин. І навіщо тоді вивчати іноземну мову в школі, якщо це легко можна освоїти і в домашніх умовах? Навіть якщо стосуватися словникового запасу, то тут або він повинен бути дійсно великий, щоб легко читати, або мінімальний, щоб просто скопіювати будь-який текст в програму-перекладач і ознайомитися з непоганим перекладом. Перший варіант вимагає постійної практики, а не примітивного перекладу не менш примітивних текстів, що рясніють маловживаними, фактично, застарілими словами. Зате в нових підручниках багато картинок, що, мабуть, покликане привернути увагу дітей до вивчення предмета. Ймовірно, з тією ж метою у багатьох класах розвішують плакати з фотографіями. А навчання іноземної мови в школі взагалі тоді вже буде будуватися на впізнаванні картинок. Найкраще, що могла б зробити школа - це забезпечити хоча б щотижневе спілкування учнів з живим носієм мови.

Ще, не секрет, що кваліфікація багатьох вчителів іноземної мови залишає бажати кращого. Багато з них навряд чи мали практику спілкування. Але навіть, якщо з рівнем знань все гаразд, як можна класу в двадцять і більше людей подати за два уроки на тиждень подати матеріал, опитати і ще щось пояснити. Адже діти, звичайно, легко засвоюють нову інформацію, але тільки ту, що приваблива і цікава. А щоб зацікавити незрозумілим набором літер, безумовно потрібен ще й великий педагогічний талант.

У деяких просунутих школах уже почали практикувати навчання іноземної мови в початковій школі. І це великий крок вперед. Хоча, тут, звичайно, чим раніше, тим ефективніше. У такому віці при належному підході діти можуть володіти будь-якою, навіть складною іноземною мовою практично нарівні з рідною. Тут було б логічно не починати вивчати іноземну мову в школі, а перейматися цим ще в дитячому садку. Але і для цього потрібна як постійна практика, так і індивідуальна програма навчання.

В найбільш ідеальному варіанті, звичайно, кожному учневі було б добре викладати мову індивідуально. Причому не в манері викладача, а ретельно проаналізувавши способи засвоєння інформації даною дитиною. Тут і варіант сприйняття (аудіал, візуал, кіністетик), і тип пам'яті і швидкості запам'ятовування і ще безліч факторів. Здавалося б, це очевидно, але групувати в невеликі групи по 5-7 осіб з подібними характеристиками і викладати їм мову таким образів здогадалися тільки деякі елітні заклади. Або навіть угруповання за рівнем знань і вмінь. На жаль, у наших школах завжди рівняються навіть не на середнього учня, а на слабкого, тобто мотивують дітей не тягнутися до лідера, а розхлябуватися, адже такий рівень вважається цілком прийнятним. Ось так і залишається рівень володіння іноземною мовою на мізерно низькому рівні.