Троїцько-Іллінський монастир
Печери та Іллінська церква
Ще в дохристиянські часи слов'яни справляли на Болдіних пагорбах, де розташований монастир, свої обряди. Тут ховали багатих жителів Чернігова, тому ще в 9-11 ст. на Болдіних пагорбах з'явився курганний могильник, який зараз вважається одним з найбільших в Україні. Площа могильника 1,2 га, на ній розташовано 230 курганів.
Печери під Болдіними пагорбами з'явилися раніше монастиря, тому не варто вірити літопису, який стверджує «Антоній прийшов до Чернігову і злюби Болдіні гору і викопав печеру, і той вселися». Не копав преподобний печеру - оселився у вже існуючій. І пробув у Чернігові він недовго...
Преподобний Антоній Печерський заснувавши Києво-Печерський монастир став його керівником. Довгий час він користувався підтримкою Великого князя Ізяслава Ярославича. Близько 1069 року київські жителі підняли бунт проти князя і Антоній змушений був скористатися запрошенням чернігівського князя Святослава Ярославича і переселитися на час до Чернігова. Він оселився в печері і разом з князем Святославом заснував печерну обитель. Але через деякий час повстання в Києві закінчилося, на престол повернувся Ізяслав і Антоній знову вирушив до столиці.
Печерний монастир освятили на честь Пресвятої Богородиці, але після побудови над південним входом у печери Іллінської церкви монастир стали називати Іллінським.
Дата побудови Іллінської церкви в письмових документах не зафіксована, відомо лише, що звели храм у 12 столітті. Це один з п'яти чернігівських храмів побудованих у домонгольський час (із збережених).
Ільїнська церква була зведена в типовому для того часу російсько-візантійському стилі. Але до наших днів вона дійшла суттєво перебудованою. Головні зміни в архітектурі церкви відбулися в 16-18 століттях. У той період вона набула сучасного вигляду і форми українського бароко.
У 1910 році поруч з церквою над входом у печери побудували дзвіницю, яку зараз розглядають як складовий елемент комплексу Іллінської церкви.
Печери Троїцько-Іллінського монастиря називають Антонієвими. Вони мають загальну розвідану протяжність 350 метрів і чотири яруси. Але доступними є тільки два яруси, ще два є заваленими і досліджуються перманентно.
У середньовічні часи Антонієви печери були своєрідною фортецею для жителів Чернігова. У них городяни ховалися під час татарських набігів.
Після монголо-татарської навали печерний монастирський комплекс занепав. Лише в 17 столітті на кошти чернігівського полковника Степана Подобайла була проведена реконструкція напівзруйнованих, в той час, Антонієвих печер. Почалося їхнє нове життя.
Зараз печерна частина монастиря - це двоярусний комплекс підземних приміщень і переходів. Тут розташовані три підземні церкви, серед яких справжньою архітектурною перлиною є храм Феодосія Тотемського. Це один з найбільших підземних храмів України. Його висота 8,4 м, а довжина - близько 16 м. Побудували храм у 1799 році у формах українського бароко. Особисто для мене дуже дивно, що наприкінці 18 століття храм був побудований у формах українського бароко. Це можна пояснити тим, що як зразок для храму прийняли наземний Троїцький собор, зведений у формах українського бароко в 17 столітті.
Є в печерах ще дві церкви - Антонія Печерського і Ніколи Святоші. Вони менше і не такі цікаві і вражаючі як храм Феодосія Тотемського.
Серед шанувальників особливу повагу викликає давньоруська кістниця - унікальне похоронне підземелля, яких немає більше в жодній печері України. Тут ховали ченців ще в домонгольський період.
Реконструкція печерної обителі в 17 столітті була пов'язана з будівництвом на сусідній горі нового монастиря - Троїцького. Надалі Ільїнський печерний монастир приєднали до Троїцького, і виник видатний монастирський комплекс, який ми бачимо зараз - Троїцько-Іллінський монастир.
Відвідувачам
Адреса: м. Чернігів, вул. Успенського, 33
Телефон: + 38 (0462) 64-31-89Працьовує
: 10:00-18:00
На територію Троїцько-Іллінського монастиря вхід безкоштовний. Платним є вхід у печери і на дзвіницю. Але й те й інше варто відвідати. Відвідайте. Навряд чи пошкодуєте.