Суд ЄС скасував директиву про зберігання даних про переговори абонентів телеком-операторів

Суд ЄС скасував директиву про зберігання даних про переговори абонентів телеком-операторів

Суд Європейського Союзу (Європейський суд справедливості, European Court of Justice) виніс рішення про визнання недійсною директиви ЄС, згідно з якою телекомунікаційні компанії зобов'язані зберігати відомості про телефонні переговори і спілкування громадян Євросоюзу в Інтернеті протягом двох років. Підставою для скасування директиви стало визнання факту порушення нею базових прав громадян.


«(Європейський) суд справедливості оголосив директиву про зберігання даних (Data Retention Directive) недійсною», - зазначено в постанові Суду ЄС.

Ця директива з'явилася в 2006 році після вибухів у громадському транспорті Мадрида (2004 р) і Лондона (2005 р). Її вихід надав владі більш досконалі інструменти для розслідування і кримінального переслідування організованих злочинних груп і терористів. Згідно з цим нормативним актом, провайдери телекомунікаційних послуг були зобов'язані зберігати дані про інтернет-трафік і місцезнаходження, а також інші відомості, що дозволяють ідентифікувати користувача. Разом з тим, запис і зберігання змісту телефонних розмов директивою не передбачалися. Метадані про користувачів допускалося зберігати від 6 до 24 місяців.

Австрійський суд і суд Ірландії звернулися до Європейського суду справедливості з проханням про роз'яснення з приводу того, якою мірою поєднується нормативний документ про зберігання персональних даних з Хартією Європейського Союзу про основні права. Слід зазначити, що директива викликала великий суспільний резонанс і в Німеччині.

Суд ЄС вказав на те, що обговорюваний акт, крім безпосереднього втручання в приватне життя громадян, тягне за собою небезпеку доступу органів державної влади до персональних даних без отримання дозволу на подібні дії з боку абонентів.

«Той факт, що дані зберігаються і згодом можуть використовуватися без повідомлення про це абонента або зареєстрованого користувача, ймовірно, породжують у зацікавлених осіб відчуття того, що їх особисте життя є предметом постійного спостереження», - зазначено в постанові Суду ЄС.