Як вести облік витрат у виробництві

Як вести облік витрат у виробництві

Облік витрат у виробництві потрібен не тільки для визначення собівартості продукції і для оподаткування. Аналіз витрат дозволяє планувати запаси сировини і матеріалів, а також дає можливість оцінити ефективність процесу виготовлення продукції.

Інструкція

1. Основні вимоги до обліку витрат у виробництві: повнота і достовірність, обґрунтованість віднесення витрат до даного звітного періоду і стабільність застосовуваної методології.

2. До елементів витрат належать витрати на матеріали та сировину, енерговитрати. Інші групи елементів витрат: заробітна плата та відрахування на соціальні потреби від фонду оплати праці, амортизація та інші витрати. Статті витрат організація встановлює самостійно відповідно до нормативних актів та правил бухгалтерського обліку.

3. Для обліку витрат використовуються рахунки 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжне виробництво" та 26 "Загальногосподарські витрати". Для обліку бракованої продукції використовується рахунок 28 "Шлюб у виробництві".

4. Рахунок 20 "Основне виробництво" - активний. За дебетом рахунки відображаються витрати за статтями, за кредитом - вихід продукції. Дебетове сальдо рахунку 20 означає наявність незавершеного виробництва. До рахунку відкриваються необхідні субрахунки.

5. Рахунок 23 "Допоміжне виробництво" - активний, калькуляційний. Протягом місяця заповнюється записами щодо дебету на підставі первинних документів з кредиту розрахункових і матеріальних рахунків. Наприкінці місяця витрати допоміжного виробництва розподіляються між споживачами послуг.

6. Рахунок 26 "Загальногосподарські витрати" - активний. Сальдо не має, оскільки враховані на рахунку 26 витрати розподіляються наприкінці кожного звітного періоду відповідно до галузевих інструкцій.

7. Рахунок 28 "Шлюб у виробництві" - активний, синтетичний. За дебетом рахунки відображають собівартість бракованої продукції (невиправний шлюб) або витрати на виправлення шлюбу. За кредитом рахунки проходять суми, що зменшують шлюб: утримання з винних працівників або постачальників бракованої сировини. Сальдо рахунку - це сума втрат. Рахунок закривають перенесенням сальдо на собівартість продукції.